Общественный договор
May. 10th, 2013 07:45 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
ofeliyaddНу ладно, развлекла вас вчера Сурковым, а точнее сама себя отвлекла немного. Сегодня о серьезном поговорим. Поскольку тут вокруг меня странные вещи происходят, то я решила больше не ждать. Куда-то исчез мой программист. Ему там день нужен был, чтобы все доделать, и он должен был все тогда сделать, но уже давно не могу его найти. Сайт сейчас в таком виде http://46.137.91.40/
Может ли там кто-то что-то доделать - не знаю. Меня сейчас больше волнует, где он? Кроме этого полно всякой ерунды вокруг. Не могу понять, кому это все может мешать? Но Бог с ним. Я уже решила не ждать сайт, а начать делать все здесь. Мне бы хотелось поговорить об общественном договоре и гражданском обществе. Но перед этим я вам дам посмотреть или почитать некоторый материал для понимания процесса. Из того, что я сама пересмотрела, мне кажется, что нам будет более понятно послушать Александра Аузана. Я дам ссылки на две его лекции и поставлю два ролика. Кому как удобно - послушает или почитает. Это займет не так уж мало времени, но нам давно уже пора заняться делом.
http://www.polit.ru/article/2004/05/19/auzan/ Экономические основания гражданских институтов
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:vAbbaf3lTGYJ:polit.ru/article/2005/01/11/auzan/+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua Общественный договор и гражданское общество
Может ли там кто-то что-то доделать - не знаю. Меня сейчас больше волнует, где он? Кроме этого полно всякой ерунды вокруг. Не могу понять, кому это все может мешать? Но Бог с ним. Я уже решила не ждать сайт, а начать делать все здесь. Мне бы хотелось поговорить об общественном договоре и гражданском обществе. Но перед этим я вам дам посмотреть или почитать некоторый материал для понимания процесса. Из того, что я сама пересмотрела, мне кажется, что нам будет более понятно послушать Александра Аузана. Я дам ссылки на две его лекции и поставлю два ролика. Кому как удобно - послушает или почитает. Это займет не так уж мало времени, но нам давно уже пора заняться делом.
http://www.polit.ru/article/2004/05/19/auzan/ Экономические основания гражданских институтов
http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:vAbbaf3lTGYJ:polit.ru/article/2005/01/11/auzan/+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua Общественный договор и гражданское общество
Станислав Овчаренко
Date: 2013-05-12 07:17 am (UTC)Станиславу Овчаренко
Date: 2013-05-12 07:34 am (UTC)У вас викривлене поняття про селян і про інтелект селян.
Теорія, це не практика.
Кожен бореться з ворогом, в силу своїх розумових здібностей і розуміння патріотизму.
Wild Re: Станиславу Овчаренко
Date: 2013-05-12 12:08 pm (UTC)Освіта у запорізьких козаків. Козацька педагогіка
Date: 2013-05-12 02:56 pm (UTC)Нестор Морозенко – командувач козацькою кіннотою – навчався в Краківському і Падуанському університетах;
Максим Кривоніс – перший помічник Б.Хмельницького – слухав лекції у Лейденському університеті;
Б. Хмельницький слухав лекції в єзуїтській колегії у Львові, знав латинську, польську, турецьку, татарську і французьку мови, мав ґрунтовні знання з історії, юриспруденції.
Датський посланник Юст Юль, повертаючись у 1709 р. з Росії через Україну, засвідчив: „Козаки ходять до церкви з молитовниками в руках, тоді як москвити, навіть бояри, не вміють читати”. За підрахунками Д. Яворницького, в 1763 р. в кожному козацькому курені налічувалося в середньому 15 писемних, а з 1779 р. – уже 37 писемних.
http://ipwi.com.ua/Teoretichni_osnovi_pedagogiki/Osvita_u_zaporizkih_kozakiv_Kozatska_pedagogika.html
Освіта за часів козаччини
Date: 2013-05-12 03:05 pm (UTC)Перший ступінь — дошкільне родинне виховання на основі на ціональних традицій, звичаїв, обрядів, християнської моралі. У козацьких сім'ях панував культ Батька й Матері, Бабусі й Дідуся, Роду й Народу.
Батько виховував у сина твердість, витривалість, мужній характер, лицарські якості. Батько — це захисник сім'ї, роду, творець історії, державності. Козацька сім'я відзначалась глибоким демократизмом, рівноправністю чоловіка і жінки, духовними традиціями. Керуючись лицарськими чеснотами, чоловік робив поступки дружині в розв'язанні сімейно-побутових питань, створював їй психологічний комфорт. Це благотворно впливало на виховання дітей.
Другий ступінь козацького виховання — родинно-шкільний. У ко зацьких, братських та інших типах шкіл найвищий статус мали родинні духовні цінності, які переростали в загальнонаціональні.
Третій ступінь козацького виховання молоді, яка прагнула знань — здобуття вищої освіти у вітчизняних колегіумах і академіях, у відомих університетах Європи. Відомості про це знаходимо у Івана Огієнка: «Коли Україна приєдналась до Москви, особливо коли Київ одпав од Польщі, Польща заборонила українцям їздити до себе в науку. З того часу українці почали їздити до західних університетів ще більше ніж раніше. І це стало ділом звичайним. Навчалися в університетах Падуанськім, Лондонськім, Лейпцизькім, особливо Геттінгенськім, Паризькім, училися в Кенігсберзі, в Римі та по інших місцях».
Молоді люди, виховані на європейському рівні, брали активну участь у розбудові освіти, науки і культури України, очолювали національно-визвольний рух українців...
Серед представників козацької еліти, які лишили помітний слід в історії України, переважають вихованці Острозької і Києво- Могилянської академій — найкращих вітчизняних освітніх закладів.
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний — дипломат, один з найвидатніших полководців, який майже чверть віку (1598 — 1622) тримав гетьманську булаву Війська Запорозького. Освіту здобув у Острозькій академії.
За гетьмана Сагайдачного кошти на утримання шкіл виділяла Січ.
Славетний організатор і керівник визвольної війни українського народу проти польсько-шляхетського гноблення гетьман Богдан (Зіновій) Хмельницький (1648—1657) був добре освіченою людиною. Вчився у Київській братській школі, єзуїтській школі в місті Ярославі над Сеймом. Володів польською, латинською, турецькою, французькою і татарською мовами. Грав на бандурі, виконував народні пісні, думи.
Богдан Хмельницький згуртував навколо себе велику групу освічених людей — вихованців Києво-Могилянського, Львівського, Острозького, Варшавського, Краківського колегіумів, випускників Оксфордського та Падуанського університетів. Вісімдесят соратників гетьмана відзначені історією як люди надзвичайних здібностей, вони були на рівні діячів передових європейських країн.
Пожертви на школу вважалися святою справою. Про це свідчать козацькі хроніки. З документів коша Січі Запорозької відомо, що січовий полковник Кодацької паланки Степан Блакитний пожертвував 1000 ту рецьких лір на школу та шпиталь. На кошти кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського у Петриківській слободі збудовано церкву і козацьку школу. Козак Полтавського куреня Григорій Щербина подарував під школу власну хату. Навіть дрібні козаки, якщо їм вдалося зробити якісь заощадження, дарували їх на освіту. А коли козак помирав, то «за звичаєм» певну частину свого майна заповідав на школу.
Гетьман Лівобережної України Іван Мазепи (1687 — 1709) навчався в Києво-Могилянській академії, єзуїтському колегіумі у Варшаві. Коштом польського короля Яна- Казіміра в Голландії, Франції, Німеччині та Італії вивчав основи фортифікації, гарматну справу та інші науки. Іван Мазепа обстоював державність України. Будучи гетьманом, взяв Києво- Могилянську академію під свою опіку, підняв її значення до рівня європейського університету...
http://subject.com.ua/psychology/history_pedagog/15.html
no subject
Date: 2013-05-12 04:11 pm (UTC)Re: Станислав Овчаренко
Date: 2013-05-12 08:42 pm (UTC)Re: Станислав Овчаренко
Date: 2013-05-12 10:20 pm (UTC)