Ну, по-перше, читати в такому разі треба не "Майн Кампф", тому що більшої нудистики я ще зроду не читав, а Геббельса. По-друге, гітлерівська памфлетика тому і була такою успішною, що експлуатувала дві дуже прості речі: а) етнонаціональне чванство; б) бажання простих відповідей (наприклад, що то не Крупп-олігарх бабло з економіки смокче, а торговець-єврей з базара). Обидві цих речі я вважаю категорично забороненими для нормального політика. І слава Богу, Тимошенко це розуміла. Вона апелювала до розуму людей. Я теж апелюю. Але коли люди добровільно розум відключають... я нічого зробити не можу. Є такий програмістський анігдод:

- Скільки програмістів треба, щоб вкрутити лампочку?
- Ніскільки. Це апаратна проблема.

Я зрозуміло пояснюю?