Уявiть, що i серед моїх друзiв багато рос1ян, українцiв, євреїв, б1лорус1в, чеченцiв, дагестанц1в, полякiв, сербiв, австрiйцiв, нiмцiв, американцiв. I жодних проблем з ними немає, але то друзi, а є ще i полiтика, i влада, i... колективне несвiдоме i колективне пiдсвiдоме. Саме цим я й переймаюсь.

"Передєвропейська" Польща близько не наближалася до нашого кримiнального свiту, там, якщо i розбишукували, то саме нашi. Але поляки впорались самi. Тодi їх i в ЄС прийняли.

Вибачте, я Вас нiкуди не посилав. Я мав на увазi, що якщо хочете жити краще вже зараз, то в Українi цього не станеться. Тут ще роботи й роботи. А Вас можу лише поважати за те, що Ви не перекотиполе.

Країни розквiтли тому що самi стали до працi. Багата Нiмеччина досi не може територiю НДР довести до ладу, що вже про iншi країни казати... А Україна дуже велика, тут i США швидко не впорається.

Звiсно я бував у Європi (в мене там близькi родичi), i не тiльки в нiй. Але що менi до Європи, коли я хочу нормально жити тут?

Звiдкiля Ви взяли, що я чекаю допомоги вiд Росiї? Достатньо було б, якби вона не заважала, тому й не треба її дратувати.
Я вважаю, що все в наших руках i головах. Але певно ще час не прийшов, щоб бiльшiсть народу це зрозумiла. Ми все ще сподiваємося на "доброго дядю", який прийде i все за нас зробить. На мiй погляд, таке неможливо взагалi.