Саме тому мені так сподобалось, що розумаха Жучка має зара досить часу подумати і про Україну, і про підмури на яких розбудовувалась партія Батьківщина, і про свою життьову путь. Цей вимушений спочинок - прецедент. Сподіваюсь, не останній.