Тепер Арсеній Яценюк запрошує киян прийти на мітинг, але сам відмовляється балотуватися в мери, Віталій Кличко навіть не здатний сформувати свою позицію, а Тягнибок киває на Іллєнка.
Людям потрібний конкретний кандидат, лідер, якого підтримають всі опозиційні сили. І якщо він вийде з чітким і зрозумілим планом, його підтримає громадськість і журналісти. І хто би це не був, він отримає більшість на виборах.
Але опозиції та псевдо-активістам цього не потрібно. Їм потрібно призначити вибори, і далі кожен бути грати сам за себе – змагатися в зрадництві, популізмі та рекламних бюджетах, а хтось відверто підіграватиме Партії Регіонів, як один політик з великим банером на Золотих воротах.
Тому тепер єдиний можливий і правильний шанс на перемогу – це заявивши про те, що влада не порається з управлінням міста, запропонувати альтернативу.
Альтернатива – це не тільки єдиний кандидат. Потрібно, щоб новий мер був людиною, здатною вирішити основні проблеми міста: сміттєпереробку, створення ділового центру на лівому березі, відновлення будівництва метро, підземні паркінгі, вирішення проблеми паркування, створення нормального плану розвитку міста, в тому числі забудови правого берега, ЖКГ, опалення, розвиток транспортних вузлів та багато іншого, не говорячи вже про адекватну реакцію на стихію та елементарний недопуск корупції та відкриті аукціони з продажу землі.
Якщо у кінцевому випадку опозиція не обере людину, яка здатна реалізувати цей план, то все інше немає сенсу.
Проведення праймеріз, мені здається – дуже адекватний алгоритм, який може вирішити цю проблему.
І не потрібно буде витискати ще одне голосування в Раді за вибори в 2 тури.
Праймеріз – це вибори серед усіх бажаючих "демократичних" кандидатів протягом квітня-травня, поки вдасться дотиснути регіоналів, або конституційний суд.
Вони мають підготувати свої програми розвитку міста, представити свої команди та захищати їх в публічних дебатах.
Тоді люди, які не вийшли 2 квітня на вулицю, зрозуміють, що це не чергове політиканство, а справжнє бажання працювати заради міста.
Вони будуть слідкувати і приймати участь в цих внутрішніх виборах, це підігріватиме інтерес протягом двох місяців, і вже 3 червня на вулиці людей виведе майбутній вже напевно мер, а не купка політиків, які відхрещуються від участі в виборах мера.
30-50 тисяч людей зможе захопити приміщення КМДА, зможе заблокувати ВР та дотиснути Чечетова і компанію, вони мають злякатися. А поки що їм навіть немає кого почати боятися.
Набагато легше зібрати і тримати людей на площі, які прийдуть підтримати конкретного лідера і зрозумілий план дій. Аніж просто віртуально відстоювати право вибирати умовного Черновецького замість конкретного Попова.
Інакше опозиція вкотре програє Києв, і я не бачу сенсу людям на вулиці брати в цьому участь. http://blogs.pravda.com.ua/authors/shpytko/515bdc2812300/
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
timeasmymeasure
Як перемогти в Києві
Date: 2013-04-03 08:46 am (UTC)Людям потрібний конкретний кандидат, лідер, якого підтримають всі опозиційні сили. І якщо він вийде з чітким і зрозумілим планом, його підтримає громадськість і журналісти. І хто би це не був, він отримає більшість на виборах.
Але опозиції та псевдо-активістам цього не потрібно. Їм потрібно призначити вибори, і далі кожен бути грати сам за себе – змагатися в зрадництві, популізмі та рекламних бюджетах, а хтось відверто підіграватиме Партії Регіонів, як один політик з великим банером на Золотих воротах.
Тому тепер єдиний можливий і правильний шанс на перемогу – це заявивши про те, що влада не порається з управлінням міста, запропонувати альтернативу.
Альтернатива – це не тільки єдиний кандидат. Потрібно, щоб новий мер був людиною, здатною вирішити основні проблеми міста: сміттєпереробку, створення ділового центру на лівому березі, відновлення будівництва метро, підземні паркінгі, вирішення проблеми паркування, створення нормального плану розвитку міста, в тому числі забудови правого берега, ЖКГ, опалення, розвиток транспортних вузлів та багато іншого, не говорячи вже про адекватну реакцію на стихію та елементарний недопуск корупції та відкриті аукціони з продажу землі.
Якщо у кінцевому випадку опозиція не обере людину, яка здатна реалізувати цей план, то все інше немає сенсу.
Проведення праймеріз, мені здається – дуже адекватний алгоритм, який може вирішити цю проблему.
І не потрібно буде витискати ще одне голосування в Раді за вибори в 2 тури.
Праймеріз – це вибори серед усіх бажаючих "демократичних" кандидатів протягом квітня-травня, поки вдасться дотиснути регіоналів, або конституційний суд.
Вони мають підготувати свої програми розвитку міста, представити свої команди та захищати їх в публічних дебатах.
Тоді люди, які не вийшли 2 квітня на вулицю, зрозуміють, що це не чергове політиканство, а справжнє бажання працювати заради міста.
Вони будуть слідкувати і приймати участь в цих внутрішніх виборах, це підігріватиме інтерес протягом двох місяців, і вже 3 червня на вулиці людей виведе майбутній вже напевно мер, а не купка політиків, які відхрещуються від участі в виборах мера.
30-50 тисяч людей зможе захопити приміщення КМДА, зможе заблокувати ВР та дотиснути Чечетова і компанію, вони мають злякатися. А поки що їм навіть немає кого почати боятися.
Набагато легше зібрати і тримати людей на площі, які прийдуть підтримати конкретного лідера і зрозумілий план дій. Аніж просто віртуально відстоювати право вибирати умовного Черновецького замість конкретного Попова.
Інакше опозиція вкотре програє Києв, і я не бачу сенсу людям на вулиці брати в цьому участь.
http://blogs.pravda.com.ua/authors/shpytko/515bdc2812300/